Проектування систем контролю загазованості (ризики скупчення метану в грунті)

Однією з причин вибухів і пожеж може бути накопичення в приміщеннях горючих і вибухонебезпечних газів – наприклад, при виконанні технічних робіт, пов’язаних із застосуванням лакофарбових матеріалів, розчинників, бензину. Але особливо підступним і небезпечним є накопичення метану в грунті і в приміщеннях, розташованих близько до рівня грунту. Або накопичення токсичних газів, також непомітних для людини – таких, як чадний газ (оксид вуглецю).

За чим стежать системи контролю загазованості

Системи контролю загазованості дозволяють контролювати наявність будь-яких небезпечних газів, які можуть перевищувати безпечні концентрації в робочих приміщеннях. До їх числа можуть відноситись як ті, які виділяються під час виробництва, так і  ті що надходять з навколишнього середовища.

Найбільш вибухо – та пожежонебезпечними є:

• кисень;
• горючі гази (метан, пропан, бутан);
• пари спирту або інших розчинників;

Також контроль загазованості необхідний там, де можуть проводитися або виділятися в процесі виробництва токсичні гази:

• аміак;
• сірководень;
• різноманітні отруйні гази – побічні продукти різних технологічних процесів;
• бойові отруйні речовини;

Значну небезпеку становить негорючий, але блокуючий зв’язування кисню з гемоглобіном чадний газ (оксид вуглецю), який виділяється при неповному згорянні бензину та інших горючих матеріалів, що викликає задуху і важке отруєння.

Слід враховувати, що більшість з небезпечних газів важче за повітря і часто накопичується там, де немає вентиляції – тобто в підземних спорудах, колодязях, а також в грунті.

Небезпечний метан

Метан – добре відомий горючий газ, який використовується для опалення та для побутових потреб в газових плитах, також часто застосовується на виробництві. У разі витоків він може призводити до вибухів зі значними руйнуваннями. Але в разі технологічного використання цей газ обов’язково збагачується спеціальною речовиною з сильним запахом, який вловлюється людським нюхом навіть у мізерних кількостях.

А ось метан, який виділяється з болотних грунтів або з вугільних шахт, залишається непоміченим. Адже він не має запаху і кольору, і для людини непомітний – але не менш вибухонебезпечний і токсичний. Особливо часто він насичує грунт або накопичується в приміщеннях зі слабкою вентиляцією, що знаходяться близько до рівня землі або нижче його – в підвалах, службових приміщеннях, колодязях, каналізаційних колекторах.

Тому при будівництві, а також під час експлуатації як житлових приміщень, так і різноманітних підприємств там, де може спостерігатися активний вихід метану, необхідно контролювати його присутність. До речі, перш ніж він накопичиться в приміщеннях, його присутність можна зареєструвати в грунті.

Проектування систем контролю загазованості

Для будь-яких об’єктів, на яких використовуються або можуть виділятися небезпечні гази, життєво необхідні системи контролю загазованості. Їх проектування орієнтується на технічні особливості об’єкта і на можливість накопичення газу в різних локаціях і його межах.

Датчики системи загазованості контролюють місця, де газ може накопичуватися найбільш ймовірно. Всі датчики пов’язують з єдиним диспетчерським центром, який також керує системами вентиляції або системами відключення обладнання. Диспетчер (або автоматика центру) запускає системи вентиляції при підвищенні рівня небезпечного газу, а якщо концентрація не знижується – відключає обладнання і звертається до фахівців для пошуку витоків газу.

Автоматичні системи контролю загазованості необхідні для підприємств значних розмірів, де робота оператора буде неефективна. Такі комплекси працюють автоматично, підключаючи вентиляцію при підвищенні концентрації газу. Є системи, як контрольовані диспетчером, так і повністю автономні, які не потребують навіть втручання диспетчера в роботу.

У разі ризику накопичення метану необхідний регулярний моніторинг загазованості, причому не тільки в приміщеннях, але і за їх межами в грунтах.

Установка системи контролю загазованості гарантує захист від вибухів через накопичення газів, а також ризиків отруєння газами, які виділяються під час виробничих робіт.